[it, ukr, rus] 4 NOVEMBRE GIORNATA DEL DISERTORE – Presidio al consolato ucraino di Milano

Riceviamo e diffondiamo [ucraino e russo dopo l’italiano]:

4 NOVEMBRE

GIORNATA DEL DISERTORE

ORE 10 CONSOLATO UCRAINO DI MILANO, via Ludovico Breme 11

L’epoca delle guerre algoritmiche, di cui esempio paradigmatico è il genocidio in atto a Gaza, non ha cancellato il bisogno di carne umana da mandare a morire sul fronte. Il conflitto NATO-Russia in Ucraina dimostra che progresso tecnologico e mobilitazione totale si alimentano a vicenda. Se l’arma cibernetica serve ad opporsi a qualsiasi cosa che interrompa il semplice raggiungimento dell’obiettivo – un atto di diserzione, insubordinazione o fraternizzazione sul fronte, o un semplice moto d’incertezza o di paura – l’umano gesto di rifiuto della guerra ancora conta. 

È quello che sta succedendo in Ucraina. Decine di migliaia di arruolati disertano o si rivoltano contro i propri comandanti, centinaia di migliaia di arruolabili si nascondono, i rapitori dell’esercito incontrano una crescente ostilità popolare. Sono tantissimi i fuggiti all’estero – gli “scappati nel bosco” – che hanno sfidato la morte attraversando montagne e fiumi per sfuggire alla mobilitazione e oggi vivono anche nelle nostre città. 

Il coraggio di dire no alla guerra, che si registra in maniera crescente anche in Russia, e accade persino contro la mobilitazione esistenziale e permanente in Israele – i “refuseniks” – va difeso. Non solo per valide ragioni etiche, ma anche perché può materialmente portare al crollo del fronte. In questo crollo, a cui possiamo contribuire, risiede la possibilità di inceppare la corsa al massacro totale verso cui ci sta portando la spirale mimetica di violenza in atto. 

Applicando la Legge sulla mobilitazione generale, dal 18 maggio il Consolato Generale d’Ucraina a Milano non fornisce più servizi, tra cui il rinnovo del passaporto, agli uomini in età tra i 18 e i 60 anni se non aggiornano i propri dati su Oberih, il registro elettronico militare che serve ad arruolare. Lo Stato ucraino a corto di carne da cannone, con la crescente complicità degli Stati europei, dà la caccia ai renitenti con un codice QR, lo stesso che i disertori del Green Pass ben conoscono.

In continuità con gli attacchi che negli ultimi mesi sono stati portati contro la logistica e la produzione materiale e culturale di guerra nelle nostre città – e mentre anche in Italia si parla di reintrodurre il servizio militare, magari arruolando chi è senza-documenti con il ricatto della cittadinanza – facciamo del 4 novembre, festa delle Forze Armate, la Giornata del Disertore, con un presidio davanti al Consolato Generale d’Ucraino a Milano.

La guerra comincia qui. Qui possiamo incepparla.

Contro la gabbia delle identità digitali usate per sorvegliarci, arruolarci o eliminarci, disertiamo la guerra, solidarietà ai disertori!

4 ЛИСТОПАДА

ДЕНЬ ДЕЗЕРТИРА

ЗУСТРІНЕМОСЬ НА ПІКЕТІ ПЕРЕД УКРАЇНСЬКИМ КОНСУЛЬСТВОМ В МІЛАНІ

О 10 годині, вулиця Ludovico Breme 11

Століття алгоритмічних війн, показовим прикладом яких є триваючий геноцид у Газі, не скасувало необхідності посилати людську плоть помирати на фронт. Конфлікт між НАТО і Росією в Україні показує, що технологічний прогрес і тотальна мобілізація підживлюють один одного. Якщо кіберзброю використовують для протидії всьому, що заважає простому досягненню мети, – акт дезертирства, непокори чи товаришування на фронті, прояв невпевненості чи страху, – людський жест відмови від війни все одно має значення.

Саме це відбувається в Україні. Десятки тисяч солдатів дезертирують або виступають проти своїх командирів, сотні тисяч призовників переховуються, армійські поневолювачі стикаються зі зростаючою ворожістю населення. Дуже багато хто втік за кордон – «утікачі в лісі», – які, рятуючись від мобілізації, перебиралися через гори і річки і тепер живуть у наших містах.

Сміливість сказати «ні» війні, що дедалі частіше проявляється і в Росії, і навіть відбувається проти екзистенціальної та постійної мобілізації в Ізраїлі, – має бути захищеним. Не тільки з поважних етичних причин, а й тому, що це може призвести до матеріального краху фронту. У цьому краху, в який ми можемо зробити свій внесок, криється можливість зупинити перегони до тотальної бійні, до якої нас веде нинішня спіраль насильства.

Відповідно до Закону про загальну мобілізацію, з 18 травня Генеральне консульство України в Мілані більше не надає послуги, включно з продовженням паспорта, чоловікам у віці від 18 до 60 років, якщо вони не оновлять свої дані в Резерв +, електронному військовому реєстрі, який використовується для призову. Українська держава, яка відчуває брак гарматного м’яса, за зростаючої співучасті європейських держав вистежує перебіжчиків за допомогою QR-коду, того самого, з яким знайомі дезертири Green Pass.

У продовження атак, які були зроблені в останні місяці проти логістики, матеріального і культурного виробництва війни в наших містах – і в той час як навіть в Італії говорять про відновлення військової служби, можливо, призиваючи до армії людей без документів за допомогою шантажу громадянством – ми робимо 4 листопада, свято Збройних сил, Днем дезертира, організовуючи пікет перед Генеральним консульством України в Мілані.

Війна починається тут. Тут ми можемо її придушити.

Проти клітки цифрових ідентичностей, які використовуються для стеження за нами, вербування або знищення, давайте дезертирувати з війни, солідарність з дезертирами!

4 НОЯБРЯ

ДЕНЬ ДЕЗЕРТИРА

встретимся на пикете перед украинским консульством в Милане

в 10 часов утра, улица Ludovico Breme 11

Век алгоритмических войн, показательным примером которых является продолжающийся геноцид в Газе, не отменил необходимости посылать человеческую плоть умирать на фронт. Конфликт между НАТО и Россией в Украине показывает, что технологический прогресс и тотальная мобилизация подпитывают друг друга. Если кибероружие используется для противодействия всему, что мешает простому достижению цели – акт дезертирства, неподчинения или товарищества на фронте, проявление неуверенности или страха, – человеческий жест отказа от войны все равно имеет значение.

Именно это происходит в Украине. Десятки тысяч солдат дезертируют или выступают против своих командиров, сотни тысяч призывников скрываются, армейские поработители сталкиваются с растущей враждебностью населения. Очень многие бежали за границу – «беглецы в лесу», – которые, спасаясь от мобилизации, перебирались через горы и реки и теперь живут в наших городах.

Смелость сказать «нет» войне, которое все чаще проявляется и в России, и даже происходит против экзистенциальной и постоянной мобилизации в Израиле – должно быть защищено. Не только по уважительным этическим причинам, но и потому, что это может привести к материальному краху фронта. K этому краху, в который мы можем внести свой вклад, кроется возможность остановить гонку к тотальной бойне, к которой нас ведет нынешняя спираль насилия.

В соответствии с Законом о всеобщей мобилизации, с 18 мая Генеральное консульство Украины в Милане больше не предоставляет услуги, включая продление паспорта, мужчинам в возрасте от 18 до 60 лет, если они не обновят свои данные в Pезерв +, электронном военном реестре, используемом для призыва. Украинское государство, испытывающее нехватку пушечного мяса, при растущем соучастии европейских государств выслеживает перебежчиков с помощью QR-кода, того самого, с которым знакомы дезертиры Green Pass.

В продолжение атак, которые были предприняты в последние месяцы против логистики, материального и культурного производства войны в наших городах – и в то время как даже в Италии говорят о восстановлении военной службы, возможно, призывая в армию людей без документов с помощью шантажа гражданством – мы делаем 4 ноября, праздник Вооруженных сил, Днем дезертира,  организуя пикет перед Генеральным консульством Украины в Милане.  

Война начинается здесь. Здесь мы можем ее подавить.

Против клетки цифровых идентичностей, используемых для слежки за нами, вербовки или уничтожения, давайте дезертировать с войны, солидарность с дезертирами!